Науково-технічний бюлетень
Інституту олійних культур НААН
UA UA EN ENG
Автори: Назва: Ключові слова: ua en

 


2025, №38
2025, №39

2024, №36
2024, №37

2023, №34
2023, №35

2022, №32
2022, №33

2021, №30
2021, №31

2020, №29

2019, №27
2019, №28

2018, №25

2018, №26

2017, №24

2016, №23

2015, №22

2014, №20
2014, №21

2013, №18
2013, №19

2012, №17

2011, №16

2010, №15

2009, №14

2008, №13

2007, №12

2006, №11

2005, №10

2004, №9

2003, №8

2002, №7

2001, №6

2000, №5

1999, №4

1998, №3

1997, №2

1994, №1
←

Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН (ISSN: 2078-7316) / 2025 / 39 / C. 56-63
DOI: https://doi.org/10.36710/IOC-2025-39-05

Вплив різних цитокінінів на розвиток калусу та частоту регенерації пагонів у калусній культурі льону
Сорока А. І.

Linum usitatissimum має значну економічну та екологічну цінність, його вирощують заради насіння, яке переробляють для виробництва лляної олії та високоякісного волокна. Макуха використовується на корм тваринам або як харчовий інгредієнт з високим вмістом клітковини. З огляду на широке сільськогосподарське та промислове значення, льон також став об'єктом біотехнологічних досліджень, спрямованих на покращення його адаптивних та продуктивних характеристик для забезпечення сталого виробництва. Одним із можливих підходів у цьому контексті є використання калусної культури, яка забезпечує контрольовану систему для вивчення процесів росту та диференціювання. Регенерація в калусній культурі є ключовим методом у рослинній біотехнології, оскільки дозволяє отримувати та розмножувати рослини з недиференційованих клітинних мас. В даній роботі досліджується роль цитокінінів, зокрема 6 бензиламінопурину (BAP), тідіазурону (TDZ) та зеатину (ZEA), у стимулюванні розвитку калусу льону та регенерації пагонів. Використовували два різних за походженням генотипи льону – Запорізький богатир та Еврика. Головною метою було визначення того, як різні цитокініни впливають на ріст калусу та швидкість регенерації у льону, з метою визначення оптимальних умов для кращого формування пагонів. Калуси, отримані з гіпокотилів двох вказаних сортів льону, культивували на середовищі N6, доповненому BAP, TDZ або ZEA у концентрації 1,0 мг/л. Характеристики росту та швидкість регенерації пагонів оцінювали через чотири тижні культивування у стандартних умовах. Дослідження показало, що TDZ позитивно впливав на розвиток калюсу, тоді як зеатин помітно підвищував швидкість регенерації пагонів, особливо у сорту Еврика, у якого відмічали трикратне збільшення частоти формування пагонів. Загалом, TDZ посилював ріст калусу, а зеатин значно покращував регенерацію пагонів, що підкреслює важливість врахування типу цитокініну та генотипу в ефективних стратегіях регенерації льону.

Ключові слова: калус, бензиламінопурин, тідіазурон, зеатин, регенерація, льон

Цитування: Сорока, А. І. (2025). Вплив різних цитокінінів на розвиток калусу та частоту регенерації пагонів у калусній культурі льону. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН, 39, 56-63. https://doi.org/10.36710/IOC-2025-39-05

Література
  1. Chen Y, Mette MF (2018) Genotype-dependent variation in plant response to biotechnological interventions: Implications for crop improvement. Plant Biotechnology Journal 16(5): 916-928 DOI: https://doi.org/10.1111/pbi.12825
  2. Chu CC (1978) The N6 medium and its applications to anther culture of cereal crops. In: Proc. Symp. on Plant Tissue Culture, Peking, Science Press, 43-50
  3. Dedicova B, et al. (2000) Shoots and embryo-like structures regenerated from cultured flax (Linum usitatissimum L.) hypocotyl segments. Journal of Plant Physiology 157: 327-334 DOI: 10.1016/S0176-1617(00)80159-1
  4. Efferth T (2019) Biotechnology applications of plant callus cultures. Engineering 5(1): 50-59 DOI: 10.1016/j.eng.2018.11.006
  5. Farooq QUA, Fatima A, Murtaza N, Hussain FF (2017) In vitro propagation of olive cultivars ‘Frontio’, ‘Earlik’, ‘Gemlik’. Acta Horticulturae 1152: 249-256 DOI: 10.17660/ActaHortic.2017.1152.34
  6. García-Fortea E, et al. (2020) A highly efficient organogenesis protocol based on zeatin riboside for in vitro regeneration of eggplant. BMC Plant Biology 20: 6 DOI: 10.1186/s12870-019-2215-y
  7. George EF, Hall MA, De Klerk GJ (2008) Plant propagation by tissue culture: Volume 1. The background. Springer Science & Business Media
  8. Hosokawa K, Nakano M, Oikawa Y, Yamamura S (1996) Adventitious shoot regeneration from leaf, stem and root explants of commercial cultivars of Gentiana. Plant Cell Reports 15(8): 578-581 DOI: 10.1007/BF00232456
  9. Hossain MK, Hossain M (2014) The role of flax (Linum usitatissimum) in sustainable agriculture: A review. Journal of Sustainable Agriculture 38(4): 435-455 DOI: 10.1080/10440046.2014.890255
  10. Janowicz J, Niemann J, Wojciechowski A (2012) The effect of growth regulators on the regeneration ability of flax (Linum usitatissimum L.) hypocotyl explants in in vitro culture. Biotechnologia. Journal of Biotechnology, Computational Biology and Bionanotechnology 93: 135-138
  11. Jansen J, Riemens M (2017) Flax in agroecosystems: Ecological and economic benefits. Agronomy for Sustainable Development 37(2): 42 DOI: 10.1007/s13593-017-0421-9
  12. Klausmeier CA, Litchman E, Daufresne T, Levin S (2004) Optimal nitrogen-to-phosphorus stoichiometry of phytoplankton. Nature 429: 171-174 DOI: 10.1038/nature02541
  13. Lyakh V (2013) Genetics of flower color in Linum grandiflorum Desf. Indian Journal of Genetics and Plant Breeding 73: 335-337
  14. McGregor DI (2007) Flax: An ancient crop for modern times. Canadian Journal of Plant Science 87(5): 801-810 DOI: 10.4141/CJPS07002
  15. Mundhara R, Rashid A (2006) TDZ-induced triple-response and shoot formation on intact seedlings of Linum: Putative role of ethylene in regeneration. Plant Science 170(2): 185-190 DOI: 10.1016/j.plantsci.2005.06.015
  16. Murashige T, Skoog F (1962) A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Physiologia Plantarum 15: 473-497 DOI: 10.1111/j.1399-3054.1962.tb04012.x
  17. Raghavan V (2019) Genotype as a critical factor in plant tissue culture: A review. Plant Cell, Tissue and Organ Culture 138(2): 283-295 DOI: 10.1007/s11240-019-01616-2
  18. Šmeringai J, Prochazkova Schrumpfova P., Pernisová M. (2023) Cytokinins – regulators of de novo shoot organogenesis. Frontiers in Plant Science 14 DOI: 10.3389/fpls.2023.1239133
  19. Tork DG, Anderson NO, Wyse DL, Betts KJ (2022) Ideotype selection of perennial flax (Linum spp.) for herbaceous plant habit traits. Agronomy 12(12): 3127 DOI: 10.3390/agronomy12123127
  20. Thorpe TA (2007) History of plant tissue culture. Molecular Biotechnology 37: 169-180 DOI: 10.1007/s12033-007-0031-3
  21. Yadav NR, Sticklen MB (1995) Direct and efficient plant regeneration from leaf explants of Solanum tuberosum L. cv. Bintje. Plant Cell Reports 14: 645-647 DOI: 10.1007/BF00232730
  22. Yildiz M, Özgen M (2006) A comparison of growth regulators for adventitious shoot regeneration from hypocotyls of flax (Linum usitatissimum L.). Journal of Food, Agriculture and Environment 4(3-4): 171-174
  23. Yaroshko O, Pasternak T, Larriba E, Pérez-Pérez JM (2023) Optimization of callus induction and shoot regeneration from tomato cotyledon explants. Plants 12: 2942 DOI: 10.3390/plants12162942

Отримано: 07.11.2025
Прорецензовано: 29.11.2025
Опубліковано: 15.12.2025

Сорока Анатолій Іванович – доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу селекції, Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України (вул. Інститутська, 1, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 69055), Soroka5ai@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-0083-0525).