Автори: Назва: Ключові слова: ua ru en

                                                                            Розробник: Алієв Е.Б., 2015



2016, №23


2015, №22


2014, №21


2014, №20


2013, №19


2013, №18


2012, №17


2011, №16


2010, №15


2009, №14


2008, №13


2007, №12


2006, №11


2005, №10


2004, №9


2003, №8


2002, №7


2001, №6


2000, №5


1999, №4


1998, №3


1997, №2


1994, №1

Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Фахове видання (сільськогосподарські науки)

Випуск 23, 2016

Зміст




1. Шугурова Н.О. Метод оцінки стійкості селекційних сортозразків соняшнику до вовчка в лабораторних умовах / Н.О. Шугурова, Т.Т. Дем’яненко, Ю.В. Краснокутська, З.І. Погорільчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.102-108.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати досліджень зі створення метода оцінки стійкості соняшнику до вовчка в лабораторних умовах в ІОК НААН. Метод застосовується для швидкої (21 день) оцінки селекційних сортозразків соняшнику на стійкість до вовчка (Orobanhe сumana Wallr). За результатами проведених досліджень створено новий метод оцінки стійкості сортозразків соняшнику проти вовчку (патент №106451 від 25.04.16р.). Суть методу полягає в тому, що інфекційний матеріал (насіння) вовчка наноситься на смуги фільтрувального паперу, на якому розташоване насіння сортозразків соняшнику, яке при проростанні виділяє кореневі виділення, що стимулює проростання насіння вовчка. Смуги фільтрувального паперу з розташованим на ньому насінням соняшника та вовчка скручуються в рулони та розміщується в ємності з чистою водою. Ємності з рулонами розміщуються в камерах з температурою 24-28°С і освітленням 8000 лк протягом 16 годин за добу та з відносною вологістю 70-80%. Інфекційне навантаження – 0, 2 г на рослину. Метод, який пропонується, забезпечує надійне інфікування селекційних сортозразків соняшника вовчком, вірогідну та швидку оцінку на стійкість проти вовчка, можливість використання відібраних рослин у рік оцінки в селекційному процесі і тим прискорити його при значному скороченні трудовитрат.

2. Вожегова Р.А. Моделювання та агромеліоративне обґрунтування сівозмін на неполивних і зрошуваних землях південного степу України / Р.А. Вожегова, І.М. Біляєва, С.В. Коковіхін // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.110-120.- ISSN 2078-7316.
Для стабілізації гумусового стану ґрунтів неполивних і зрошуваних сівозмін Південного Степу України необхідно збільшити надходження в ґрунт органічних речовин за рахунок побічної продукції культурних рослин. В статті розрахунками доведено, що на локальному рівні від’ємний баланс гумусу в неполивних умовах дорівнює 0,56 т/га, а за умов використання штучного зволоження зменшується до 0,24 т/га або на 57,1%. Впровадження розробленої структури посівних площ і чітке дотримання порядку чергування культур в сівозміні в комплексі з агротехнічними заходами забезпечує підвищення продуктивності одиниці посівної площі та вирішує гострі агромеліоративні проблеми.

3. Коковіхін С.В. Агроекономічне та енергетичне обґрунтування технології вирощування гібридів соняшнику в умовах південного степу України / С.В. Коковіхін, В.В. Нестерчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.121-130.- ISSN 2078-7316.
В статті встановлено, що найбільшу врожайність насіння соняшнику на рівні 23-25 ц/га формує гібрид Мегасан. Для гібридів Мегасан та Ясон оптимальною густотою стояння рослин є 50 тис./га, а для гібриду Дарій – 40 тис./га. Обробка посівів соняшнику комплексними добривами забезпечує приріст урожайності на 10,7-20,9 % та покращує якість насіння. Економічні та енергетичні показники свідчать про високий рівень чистого прибутку (10,9-17,1 тис. грн/га), рентабельності (115-178%) та енергетичного коефіцієнту (2,76-3,55) при вирощуванні насіння досліджуваної культури.

4. Кохан А.В. Наслідки насичення сівозмін соняшником / А.В. Кохан, О.І. Лень, О.І. Цилюрик // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.131-136.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати дослідження з вивчення впливу насичення сівозмін соняшником на його урожайність та ушкодження хворобами в умовах Лівобережного Лісостепу України. Найвищу врожайність соняшнику (2,76 т/га) одержано у семипільній сівозміні, де його частка становила 14,3%. Збільшення насичення сівозміни соняшником поступово знижує його врожайність. Аналогічна тенденція прослідковувалась і при визначенні ураження рослин соняшника хворобами.

5. Кукса Ю.А. Водоспоживання ріпака ярого залежно від агроприйомів вирощування в умовах північного степу України / Ю.А. Кукса, І.Б. Комарова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.137-142.- ISSN 2078-7316.
Визначено найбільш ефективні для раціонального використання вологи агроприйоми вирощування ярого ріпака в умовах північного Степу України. Рекомендовано висівати у ранній строк (за температури грунту 4-6 С). Рядковий спосіб посіву з нормою висіву 2,0 млн. шт./га забезпечує коефіцієнт водоспоживання 1730 м3/т. При широкорядному посіві рекомендується зменшити норму висіву до 1,5 млн. шт./га. Третій строк посіву (за температури ґрунту 8-10 С) є ризикованим.

6. Лях В.О. Форма квітки у Linum grandiflorum desf. і особливості її успадкування гібридами F1 / В.О. Лях, Є.Ю. Бєлова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.14-20.- ISSN 2078-7316.
Вивчено відмінності в розмірі пелюсток віночка і насіння у зразків L. grandiflorum Desf. з різною формою квітки і виявлено особливості її успадкування гібридами F1. Показано, що в порівнянні з відкритою, квітки зірчастої форми і типу «гвоздичка» мають меншу довжину і ширину пелюстки. Рослини з квіткою типу «гвоздичка» характеризуються також значно меншим розміром насіння. Встановлено, що відкрита форма квітки домінує як над зірчастою, так і над типом «гвоздичка». При схрещуванні останніх відновлюється дикий тип – відкрита форма квітки. Отримані дані припускають, що форма квітки у льону великоквіткового контролюється не менше ніж двома парами неалельних генів з комплементарним типом взаємодії.

7. Поляков О.І. Особливості росту, розвитку й формування врожайності ріпаку озимого сорту Cтілуца в залежності від системи удобрення / О.І. Поляков, С.В. Вахненко, О.В. Нікітенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.143-148.- ISSN 2078-7316.
В статті представлені результати досліджень по вивченню впливу різних доз та строків внесення мінеральних добрив на ріст, розвиток та формування врожайності ріпаку озимого сорту Стілуца в посушливій зоні Степу. Найбільша врожайність – 4,08 т/га та вихід жиру – 1601 кг/га отримані за внесення мінеральних добрив в дозах N30P80 перед сівбою + N60 по мерзлоталому ґрунту + N30 у фазу стеблування.

8. Поляков О.І. Вплив агроприйомів вирощування на водоспоживання соняшнику гібриду Каменяр / О.І. Поляков, О.В. Нікітенко, С.В. Вахненко, О.В. Безсусідній // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.149-154.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені основні результати трирічних досліджень по вивченню впливу способів основного обробітку грунту в поєднанні з застосуванням фізіологічно-активних речовин на водоспоживання та урожайність соняшнику гібриду Каменяр.Найбільше вологи на початок вегетації (409,8 мм) було по безвідвальному обробітку (КЛД-3,0), на інших обробітках запаси вологи зменшувались на 0,2 мм (Резидент); на 2,8 мм (ПКН-3,6); на 4,7 мм (БДТ-7); на 5,0 мм (ПЛН-3-35). Найбільша врожайність гібриду соняшнику Каменяр - 2,69 т/га отримана по оранці з застосуванням фізіологічно-активних речовин за схемою: внесення в грунт Агробак плюс + обробка насіння Агробак плюс для насіння+ 2 обробки по вегетації (2-4 та 6-8 пар листків) баковою сумішшю Агробак плюс та Ростконцентрат. Найменший коефіцієнт водоспоживання (1024 м3/т) відмічений за цієї ж схеми застосування фізіологічно-активних речовин, але по безвідвальному обробітку ґрунту (ПКН-3,6 на глибину 16-18 см).

9. Поляков О.І. Особливості формування продуктивності гірчиці ярої під впливом мінеральних добрив за різних норм висіву / О.І. Поляков, С.В. Вахненко, О.В. Нікітенко, В.В. Вендель // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.155-161.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати даних за 2015-2016 рр. по вивченню впливу додаткового мінерального живлення за різних норм висіву на продуктивність гірчиці ярої. Найбільша вага насіння з однієї рослини 1,268 г та маса 1000 насінин 3,30 г для гірчиці сарептської сорту Пріма та вага насіння з однієї рослини 1,135 г та маса 1000 насінин 5,41 г для гірчиці білої сорту Запоріжанка отримані в варіанті з внесенням добрив в дозі N100P120 та нормою висіву 1,5 млн. шт./га. Найбільша врожайність, як у сорту Пріма (1,62-1,76 т/га), так і у сорту Запоріжанка (1,49-1,64 т/га) сформована за внесення мінеральних добрив в дозі N100P120. Приріст врожайності по відношенню до контролю в залежності від норми висіву склав відповідно 0,47-0,51 т/га та 0,46-0,46 т/га.

10. Ручка В.О. Сидерати – як альтернатива мінеральним добривам при вирощуванні олійного льону / В.О. Ручка, Т.О. Таранець // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.162-168.- ISSN 2078-7316.
У статті представлені результати досліджень впливу різних доз мінеральних добрив та післядії сидерального посіву на ріст, розвиток та продуктивність рослин льону олійного сортів селекції Інституту олійних культур. Найбільша врожайність льону олійного сортів Орфей - 2,05-2,08 т/га та Водограй 1,92-1,94 т/га отримана у варіанті за внесення мінеральних добрив в дозі N50P50K50

11. Ткаліч Ю.І. Вплив мікродобрив і стимуляторів росту рослин на продуктивність соняшнику у північному степу України / Ю.І. Ткаліч // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.169-177.- ISSN 2078-7316.
Обґрунтовано господарську ефективність застосування мікродобрив Оракул мультикомплекс, Оракул хелат бору і стимуляторів росту рослин Вимпел, Вимпел-К при інкрустації насіння соняшнику гібриду ПР-64Е83 та в позакореневому підживленні на фоні внесення післясходового гербіциду Експрес. Встановлено, що комплексне використання препаратів дає змогу підвищити врожайність соняшнику на 0,22-0,45 т/га порівняно з контролем.

12. Федорчук М.І. Продуктивність гібридів соняшнику високолеїнового типу залежно від густоти стояння рослин при вирощуванні в умовах півдня України / М.І. Федорчук, М.А. Ковальов // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.178-184.- ISSN 2078-7316.
В статті представлені результати досліджень по вивченню впливу густоти стояння рослин на продуктивність високоолеїнових гібридів соняшнику. Доведено, що найбільш економно використовували воду рослини з густотою стояння 60 тис./га. Коефіцієнт водоспоживання для гібрида Тутті склав 1150,2, для Ферте - 1324,7 м3/т насіння. Завдяки цьому високий урожай сформували рослини саме на цьому варіанті, який дорівнював для гібрида Тутті 2,67, а для Ферте - 2,31 т/га. Максимальний вплив на формування врожаю насіння має густота стояння рослин - 63,7%, а на гібридний склад доводиться 27,3%.

13. Гайда Є.В Державний реєстр та поширення сортів рослин в Україні на прикладі Інституту олійних культур НААН / Є.В Гайдаш, Т.М. Лупинос, І.М. Михайлова, О.І. Гоменюк // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.186-192.- ISSN 2078-7316.
Висвітлена роль державної реєстрації сорту. Державна реєстрація дає право розмножувати і реалізовувати насіння сорту. Проаналізований Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні в розрізі культур селекції Інституту. В 2010 році загальна кількість досліджуваних сортів складала 574, а в 2016 році – 1209 зразки. Частка соняшнику в Реєстрі збільшилась з 49 до 54 відсотків, ріпаку озимого з 10 відсотків до майже двадцяти. На фоні стрімкого збільшення в Реєстрі соняшнику і ріпаку озимого відбулося зменшення частки інших досліджуваних сортів. Кількість сортів Інституту збільшилась з 68 в 2010 році до 86 в 2016 році. Частка селекції Інституту в Реєстрі сортів України зменшилась з 12 відсотків у 2010 році до 7,1 у 2016 році.

14. Чехова І.В. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур / І.В. Чехова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.193-102.- ISSN 2078-7316.
Узагальнено методи оцінки конкурентоспроможності виробництва продукції підприємства. Визначено, що за сучасних умов комплексний підхід до оцінки та розробки пропозицій щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур є оптимальним. Встановлено, що ринкова позиція продукції олійних культур є конкурентною, оскільки кожна олійна культура має стабільний попит і відповідні напрямки використання, а перехідні залишки не перевищують 2%. Конкурентоспроможність продукції олійних культур визначається групою технічних та економічних параметрів. Для підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур запропоновано аналізувати, впроваджувати та вдосконалювати економіко-фінансові (рентабельність, собівартість, прибутковість, бюджетування, конкурентна позиція) та виробничі (якість насіння, ефективні технології, технологічна модернізація, диверсифікація виробництва, використання рослинних рештків) складові виробничого процесу.

15. Шевченко І.А. Взаємодія пружних робочих органів грунтообробних машин з грунтовим середовищем / І.А. Шевченко, Ір.А. Шевченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.204-211.- ISSN 2078-7316.
Розглянуто взаємодію пружних робочих органів із ґрунтовим середовищем в залежності від технологічних задач. На основі запропонованого підходу вже на стадії проектування S-подібних робочих органів, можна зробити висновок щодо можливості виконання конкретних технологічних задач. За наявною кількістю робочих органів-аналізаторів емпіричним шляхом розроблена модель взаємодії S-подібних робочих органів із ґрунтом на базі обґрунтованої методики побудови їх амплітудно-частотних характеристик для заданих режимів роботи. Розглянуто взаємодію пружних робочих органів із ґрунтовим середовищем в залежності від реальних технологічних задач.

16. Махно Ю.О. Успадкування білкових компонентів насіння гібридами F2 і F3 льону олійного / Ю.О. Махно // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.21-27.- ISSN 2078-7316.
В статті представлені дані електрофоретичного розподілення запасних білків насіння льону у гібридів F2 та F3. Досліджено закономірності успадкування певних білкових компонентів гібридного насіння льону олійного другого та третього покоління. Встановлено у гібридів другого та третього покоління ядерне успадковування в зонах Iа та IIIа за домінантним типом, та цитоплазматичне успадковування білкових компонентів у зонах IIа та V в спектрах комбінації схрещування М-12 (Айсберг)?№20034.

17. Гол Є. Необхідність дослідження експлуатаційних показників тракторів та сільськогосподарських машин / Є. Голкa, Ян Р. Камінський // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.212-221.- ISSN 2078-7316.
Метою роботи є демонстрація необхідності досліджень експлуатаційних показників роботи тракторів, сільськогосподар¬ських знарядь і машин в аспекті ефективності їх експлуатації, зменшення витрат енергоресурсів відповідно до екологічної безпеки. Наведено приклади, які вимагають ретельного підбору тракторів для агрегатування із сільськогосподарськими машинами і устаткуванням, що забезпечують їх надійну роботу і раціональне використання основного і додаткового обладнання: двигунів великої потужності, передньої і задньої начіпки, передніх і задніх виводів зовнішньої гідравліки трактора. Проведений аналіз показав, що в сучасних технологіях рослинництва для виконання складних технологічних операцій використовуються все більш складні комбіновані конструкції тракторів і сільськогосподарських машин, які значно більше впливають на середовище, надмірно ущільнюють ґрунти, забруднюють атмосферне повітря (вихлопні гази) і т. д. Відсутність результатів порівняльних випробувань сільськогосподарських машин, що проводяться незалежними дослідними центрами, позбавляє фермерів можливості ефективного підбору машин для їхніх господарств.

18. Шевченко І.А. Експериментально-теоретичні підстави створення пружних робочих органів грунтообробних машин / І.А. Шевченко, Ір.А. Шевченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.222-226.- ISSN 2078-7316.
Робота присвячена експериментально-теоретичним основам розрахунку пружних ґрунтообробних робочих органів для визначених умов роботи. Обґрунтовано алгоритм побудови амплітудно-частотних характеристик пружних S-подібних стійок, що дозволяє виконувати технологічний процес у відповідності до заданих агротехнічних та енергетичних показників їх роботи. Встановлено, що застосування пропонованого методичного підходу до розробки та оцінювання S-подібних робочих органів на основі їх амплітудно-частотних характеристик дає оцінку ступеню відповідності їх показників роботи реальним ґрунтовим умовам. Розроблено відповідне програмне забезпечення для розрахунку амплітудно-частотних характеристик пружних стійок.

19. Калінова М.Г. Вплив низьких та високих температур на насіння ріпаку озимого на ранніх етапах розвитку / М.Г. Калінова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.28-34.- ISSN 2078-7316.
Проведено оцінку терморезистентності сортів ріпаку озимого за здатністю насіння після температурної обробки проростати і формувати довгі первинні корінці. Встановлено, що прогрівання насіння при температурі +55? С в дослідних варіантах призводило до суттєвого зниження довжини корінців і відсотка проростання насіння у всіх досліджених сортів. Обробка насіння низькими температурами -2 та -6? С викликала зниження аналізованих ознак при всіх термінах проморожування.

20. Тігова А.В. Хлорофільні зміни в поколінні М2 у Linum humile Mill. під дією хімічних мутагенів / А.В. Тігова, А.І. Сорока // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.35-43.- ISSN 2078-7316.
У статті наводиться опис частоти та спектра хлорофільних змін у Linum humile Mill. у сортів Айсберг та Сонячний в поколінні М2 після обробки насіння хімічними мутагенами ДГ-2, ДГ-6, ДГ-7, ДГ-9, ДМС і ЕМС. Встановлена летальність хлорофільних мутацій типу albina, viridis-albina, сhlorina та відставання у рості і розвитку рослин з іншими типами хлорофільних змін: хantha, lutescent, striata, corroded. Загальна частота появи мутацій з порушенням синтезу хлорофілу при обробці мутагеном ЕМС 0,5%-ної концентрації становила 13,40 % у сорту 'Айсберг' і 31,13 % у сорту 'Сонячний'. Обробка іншими мутагенами, - похідними ДМС (ДГ-2, ДГ-6, ДГ-7, ДГ-9) в цій же концентрації призвела до виявлення хлорофільних змін з частотою від 0,99 % до 6,37 % у сорту 'Айсберг', і від 4,95 % до 11,64 % у сорту 'Сонячний'.

21. Григорчук Н.Ф. Оцінка сортів сої в екологічному сортовипробуванні / Н.Ф. Григорчук, О.В. Якубенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.45-50.- ISSN 2078-7316.
В умовах Степу України (ІОК НААН) проходили вивчення в екологічному сортовипробуванні 46 сортів сої з семи наукових установ, які внесені до Державного реєсту, придатні до поширення в Україні. Наведена урожайність та тривалість вегетаційного періоду за три роки вивчення (2013-2015 рр) в Запорізькій області - в зоні нестійкого та недостатнього зволоження. За результатами вивченя виділені кращі сорти в ультраранній групі – Галі та Дені, які в умовах посухи дають стабільні високі врожаї 1,3-1,4 т/га і дозрівають за 88-89 діб. В середньоранній групі сформували високий урожай (1,5-2,1 т/га) сорти Подяка, Спринт, Шарм, Даная, Сонячна та інші. Ці сорти рекомендуються для вирощуваня в зоні нестійкого та недостатнього зволоження Запорізької області та степової зоні України.

22. Журавель В.М. Ефективність використання добору при створенні сортів гірчиці білої / В.М. Журавель, Г.І. Буділка // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.51-55.- ISSN 2078-7316.
Наведено ефективність використання внутрішньовидової гібридизації з подальшим добором на поліпшення жирнокислотного складу олії гірчиці білої. За результатами досліджень виділено перспективний зразок гірчиці білої ГБ-0907 (Веснянка) зі зниженим до 9 % вмістом ерукової кислоти, олійністю 32,67 %, урожайністю 20,2 ц/га, масою тисячі насінин 6,63 г та коротким періодом вегетації 85 діб.

23. Кутіщева Н.М. Вихідний селекційний матеріал з цінними господарськими ознаками та стійкістю до ураження збудниками основних хвороб / Н.М. Кутіщева, Н.О. Шугурова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.56-63.- ISSN 2078-7316.
Проведена та надана комплексна оцінка гібридів і ліній соняшнику селекції Інституту олійних культур НААН, викладено результати оцінки стійкості проти збудників основних хвороб: несправжня борошниста роса (Plasmopara helianthi Novot.), суха гниль (Rhyzopus nigricans Ehrend), та квітковий паразит – вовчок (Orobanche сumana Wallr.). Виділені нові лінії ЗЛ100А та ЗЛ86А з максимальною врожайністю 1,96 та 1,76 т/га відповідно. На основі кращих ліній створені гібриди соняшнику з високими господарськими показниками – Сонцедар (3,34 т/га) та Божедар (3,58 т/га), які передані до Державного сортовипробування.

24. Шевченко І.А. Перспектива використання теплового поля в грунті / І.А. Шевченко, О.С. Ковязин // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.6-12.- ISSN 2078-7316.
Наведено алгоритм, який дозволяє моделювання теплових полів в ґрунтах у різних природно-кліматичних умовах і на ґрунтах з різною теплопровідністю. Встановлена глибина річного коливання температури у ґрунті на прикладі природно-кліматичних умов Запорізької області. Аналіз проведений на базі загальноприйнятих підходів щодо теплопровідності твердих тіл, теплопередачі від однієї твердої частинки до іншої при їх контакті, молекулярної теплопровідності в середовищі. Розроблено алгоритм, що дозволяє моделювання температурного поля в ґрунті за різних природно-кліматичних умовах і на ґрунтах, що мають різні коефіцієнти теплопровідності. Було встановлено, що в кліматичних умовах р. Запоріжжя щорічні коливання температури ґрунту можливі в межах глибини 9…17 метрів. Отримані результати будуть використані для моделювання технологічних процесів у технічних приміщеннях, призначених для використання геотермальної енергії.

25. Макаренко Л.О. Визначення лушпинності сафлору красильного новим методом / Л.О. Макаренко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.64071.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати створення та апробації способу визначення лушпинності насіння сафлору при селекційному доборі, та аналіз 21 селекційногозразка та 3 сортів сафлору загосподарсько-цінними ознаками. Шляхом добору за методикою варіння у воді отримано селекційні зразки зі зменшеною на 3% лушпинністю у порівнянні з національним стандартом сортом Сонячний. За всіма показниками був виділений високоврожайний (1,45 т/га) сорт Добриня з масою 1000 насінин 46,50 г, лушпинністю 59,25%, вмістом олії 26,67% та з найбільшим виходом олії з гектара – 0,37 т/га.

26. Лях В.О. Співвідношення маси ядра і оболонки насіння як показник ефективності вирощування сортів льону олійного / В.О. Лях, Н.В. Сопіна, Ю.О. Махно // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.72-77.- ISSN 2078-7316.
У статті досліджено співвідношення ядра і оболонки в насінні двох дрібнонасіннєвих сортів льону олійного Сонячний і Ківіка (маса 1000 шт. насінин 5,2 г і 5,8 г відповідно) і крупнонасіннєвого сорту Світлозір (маса 1000 шт. насінин 9,2 г). Встановлено, що і у дрібнонасіннєвих і крупнонасіннєвого сортів вага ядра значно перевищує вагу насіннєвої оболонки. Однак у сортів Сонячний і Ківіка частка ядра складає 54-55%, тоді як у сорту Світлозір – близько 65%. Розглянуто залежність виходу масла з одиниці площі від вмісту жиру в насінні і співвідношення ядра і оболонки насіння.

27. Одинець С.І. Вплив відновлювачів фертильності пилку соняшника на господарсько-цінні ознаки гібридів / С.І. Одинець, Н.М. Кутіщева, Л.І. Шудря, В.О. Середа // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.78-87.- ISSN 2078-7316.
Стаття написана за результатами трирічних випробувань гібридних комбінацій соняшнику, отриманих у 2007 році з використанням в якості відновлювачів фертильності ліній ЗЛ134В, ЗЛ201В і ЗЛ678В. Відзначено, що ряд показників продуктивності залежать від відновлювача фертильності пилку. Гібриди, отримані з різними батьківськими формами, мали свої особливості. При нестачі вологи в грунті середня врожайність і отримання масла з одиниці площі найсильніше знижуються у гібридів, отриманих з лінією ЗЛ134В, а маса 1000 насінин - з лінією ЗЛ201В. Такий показник, як вміст олії в насінні найбільш стабільним виявилося у гібридів з лінією ЗЛ678В. За масою 1000 насінин найбільш дрібнонасіннєвими були гібриди, отримані з використанням лінії ЗЛ678В.

28. Полякова І.О. Порівняльне вивчення однорічних диких видів льону за основними господарсько-цінними ознаками / І.О. Полякова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.88-95.- ISSN 2078-7316.
У статті представлені результати одночасного вивчення ex situ шести однорічних диких видів льону L. angustifolium Huds., L. bienne Mill., L. hispanicum Mill., L. crepitans Dum., L. grandiflorum Desf., L. pubescens Banks and Solander. На основі порівняльного аналізу встановлено, що показники висоти досліджуваних видів знаходились в межах від 28 до 50 см, а кількість бічних стебел від 1,2 до 4,1. L. crepitans за комплексом господарсько-цінних ознак (висоті, кількості бічних стебел, розміру коробочки і насіння, олійності) мав показники найбільш близькі до культурного льону. Види L. grandiflorum і L. pubescens виділяються крупною квіткою (36 мм і 23 мм) яскравого забарвлення і великою листовою пластинкою (площею більше 200 мм2), тому відмічені як цінний ресурс для використання у декоративному озелененні.

29. Сагайдак Є.О. Вивчення колекції льону олійного з маркерними морфологічними ознаками та господарсько-цінними показниками / Є.О. Сагайдак, М.М. Ягло // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2016. - Випуск 23. - C.96-101.- ISSN 2078-7316.
Робота присвячена вивченню колекційних зразків льону олійного. В результаті створено колекцію мутантних зразків, що володіють чітко вираженими маркерними ознаками. Виділено 3 великонасіннєвих зразка з показниками 9,8-11,9 г, які перевищили стандартний сорт на 2,0-4,1 г. Виділено 9 зразків з підвищеним вмістом олії в насінні в межах 48,3 % – 52,0 %, що на 3,7-7,4 % вище, ніж у сорту-контролю Південна ніч. Отриманий матеріал планується використовувати у селекційних програмах та дослідженнях.