Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Автори: Назва: Ключові слова: ua ru en

                                                                            Розробник: Алієв Е.Б., 2015



2016, №23


2015, №22


2014, №21


2014, №20


2013, №19


2013, №18


2012, №17


2011, №16


2010, №15


2009, №14


2008, №13


2007, №12


2006, №11


2005, №10


2004, №9


2003, №8


2002, №7


2001, №6


2000, №5


1999, №4


1998, №3


1997, №2


1994, №1

Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Фахове видання (сільськогосподарські науки)

Випуск 21, 2014

Зміст




1. Рудік О.Л. Особливості формування урожаю льону олійного залежно від терміну сівби та норми висіву в умовах сухого степу України / О.Л. Рудік // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.105-111.- ISSN 2078-7316.
У багаторічних дослідженнях вивчено вплив широкого діапазону посівних норм льону олійного при висіві його у різні строки. Визначені показники елементів продуктивності та їх формування під впливом досліджуваних факторів. Встановлено, що кращі умови отримання сходів та найвищої насіннєвої продуктивності 1,34 т/га забезпечує сівба з нормою висіву 6 млн шт./га при досягненні ґрунтом стану фізичної стиглості. Доведена необхідність підвищення посівної норми при сівбі пізніше оптимальних термінів.

2. Рудік О.Л. Оцінка сортів льону олійного за урожайністю насіння та соломи в зоні сухого степу України / О.Л. Рудік // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.112-118.- ISSN 2078-7316.
Оцінена продуктивність, наведені основні технологічні властивості насіння та соломи сортів льону різного екологічного походження. В умовах півдня України врожайність насіння льону олійного в середньому складає 13,1 ц/га, а соломи - 17,9 ц/га. При зрошенні врожайність насіння у середньому зростає на 33,5 %, а соломи - на 57,4 %. Сорти ВНІІМК 620, Ручеек, Айсберг, Лірина дозволяють отримати 606-623 кг/га олії, а при переробці соломи - 2,24-3,18 ц/га лубу. При зрошенні 782-827 кг/га олії та 5,88-7,63 ц/га лубу забезпечують сорти Ручеек, Лірина, Орфей, Айсберг та Надійній.

3. Сидорік І.В. Продуктивність сортів сої в північному Казахстані / І.В. Сидорік, А.В. Зінченко, С.В. Дідоренко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.119-122.- ISSN 2078-7316.
Вперше в степовій зоні Північного Казахстану на південних чорноземних грунтах виявлено потенціал продуктивності сої. 17 зразків оцінені за всіма параметрами, на підставі яких складаються рекомендації про можливість вирощування конкретного сорту в умовах другої грунтово-кліматичної зони Костанайської області. Встановлено, що висота прикріплення нижніх бобів варіює від 11 до 18 см, кількість бобів на рослині від 18,5 до 44 шт., маса 1000 насінин від 143,7 до 268,1г, врожайність від 1,11 до 2,2 в 2012 р. та від 1,86 до 2,47 т/га в 2013 р.

4. Шкода О.А. Ефективність вирощування ріпаку озимого в умовах південного степу України / О.А. Шкода // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.123-129.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені результати досліджень щодо вивчення впливу різних доз мінеральних добрив та способу основного обробітку ґрунту на продуктивність ріпаку озимого, а також визначена доцільність застосування післяжнивних решток пшениці озимої (соломи) в якості органічного добрива в умовах південного Степу України. Найбільша врожайність ріпаку озимого сорту Дембо – 3,38 т/га отримана за полицевого обробітку ґрунту з внесенням мінеральних добрив дозою N90P90K30 під основний обробіток ґрунту та N30 у підживлення навесні.

5. Алієв Е.Б. Статистична оцінка показників роботи дозатора безперервної дії / Е.Б. Алієв, Р.О. Бакарджиєв // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.131-136.- ISSN 2078-7316.
На основі статистичної обробки експериментальних даних та теорії помилок розроблена методика оцінювання результатів досліджень якісних показників роботи дозаторів із застосуванням статистичних функцій пакета аналізу MS Excel, що позбавляє необхідності користуватися довідковими таблицями.

6. Демидов І.М. Соняшник і проблема альтернативного палива в Україні / І.М. Демидов, Н.С. Ситнік, В.С. Мазаєва // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.137-146.- ISSN 2078-7316.
Запропоновано використання вторинних продуктів та відходів жирових виробництв, зокрема соапстоку, в якості джерела для виробництва альтернативного дизельного палива. Розглянуто різні методи його попередньої обробки для виділення жирних кислот. Кращим визнано метод при якому зразок соапстоку доомилювався, промивався розчіном солі і після цього оброблявся кислотою. Досліджено можливість використання різних видів каталізаторів для отримання жирнокислотних ефірів низькомолекулярних спиртів. Встановлено, що гетерогенні каталізатори сульфат заліза та гідрофосфат алюмінію зумовлюють значне зменшення кінцевого кислотного числа та спричиняють зменшення часу реакції з 10 до 8 годин. Досягнуті значення виходу цільових речовин в цій реакції вже дозволять переробляти соапстоки в компоненти біодізельного палива.

7. Аксьонов І.В. Оцінка селекційно значимих ознак батьківських форм соняшнику на градієнтах різних строків сівби / І.В. Аксьонов, Л.Ю. Міщенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.14-21.- ISSN 2078-7316.
Встановлена можливість оцінки кількісних ознак батьківських форм соняшнику на градієнтах різних строків сівби. Виділено батьківські лінії зі стабільним проявом макроознак при зміні умов фізичного середовища: ЗЛ965В – за ознаками діаметр кошика та маса насіння кошика, ЗЛ678В – за ознаками діаметр кошика та тривалість періоду вегетації. Не встановлено стабільного прояву ознаки висота рослин при зміні строків сівби. 35,7 % батьківських компонентів характеризуються стабільним проявом ознаки діаметр кошика на різних фонах строків сівби. Встановлення особливостей зміни кількісних ознак батьківських компонентів дозволить прогнозувати добір комбінацій схрещування для отримання гібридів за заданим адаптивним та продуктивним потенціалом.

8. Пацула О.М. Експериментальні дослідження молотильного апарату комбайна / О.М. Пацула, Ю.О. Дурін, Е.Б. Алієв, В.Т. Гриценко, Є.С. Міхно // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.147-152.- ISSN 2078-7316.
У результаті експериментальних досліджень, отримані рівняння регресій, які описують залежність втрат насіння соняшника і ріпака від параметрів молотильного апарату комбайна. Оптимальними параметрами роботи молотильного апарату комбайна на збиранні соняшнику та ріпаку при умові мінімальних втрат були: величина прохідних пазів, частота обертання барабана молотильного апарата, зазор між декою і барабаном на виході з молотильної камери.

9. Кириченко В.В. Енергетична оцінка виробництва соняшнику / В.В. Кириченко, В.М. Тимчук, С.І. Святченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.154-171.- ISSN 2078-7316.
Проведена енергетична оцінка виробництва соняшнику; оцінені витрати сукупної енергії при вирощуванні соняшнику. Загальні енергетичні витрати складаються із суми витрат на основні засоби виробництва, паливно-мастильні матеріали, мінеральні і органічні удобрення, воду, насіння, пестициди, людські ресурси, інвентар, елек¬троенергію. Коефіцієнт біоенер¬гетичної ефективності виробництва гібридів соняшнику селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН дорівнює 1182,72 МДж/га. Критерій оцінки ефективності виробництва визначали співвідношенням кількості енергії, втіленої у вирощеній продукції, до суми непоновлюваної енергії, яка була витрачена на її одержання. Енергоємність виробництва одиниці продукції зі збільшенням норми добрив зростала за всіма показниками, а енергетичний коефіцієнт – знижувався від 4,48 у контрольному варіанті до 2,37 МДж/га у варіанті з найбільшою нормою добрив. Найбільш доцільним було застосування добрив дозами N50P30K30 під культивацію та N10P10K10 при сівбі в рядки, що сприяло отриманню найвищого серед досліджуваних варіантів приросту валової енергії – 30901,11 МДж/га.

10. Чехова І.В. Напрямки використання олійних культур в біоенергетичній галузі / І.В. Чехова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.172-179.- ISSN 2078-7316.
В статті представлено напрямки застосування основних олійних культур в біопаливній галузі: виробництво біодизеля на основі рослинної олії та паливних брикетів на основі лушпиння і соломи. Проаналізовано обсяги попиту та пропозиції на біодизель, ріпакову олію, шрот, брикети, пелети протягом 2009-2012 рр. на ринку біопалива України. Наведено порівняльну характеристику економічної ефективності виробництва біодизеля із соняшнику, ріпаку, сої із застосуванням власної або купувальної сировини з розрахунками собівартості і рентабельності кінцевої продукції. Надано оцінку ефективності напрямків використання основних олійних культур в біопаливній галузі з урахуванням фактичного напрямку споживання цих культур, яка свідчить про неконкурентоспроможність виробництва біодизеля на основі олійних культур.

11. 60-лет учёному-генетику и селекционеру Ляху Виктору Алексеевичу / // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.181-182.- ISSN 2078-7316.
Лях Виктор Алексеевич – доктор биологических наук, профессор. Автор 5 монографий, около 300 научных статей, имеет более 50 охранных документов на изобретения, сорта и ценный селекционный материал масличных и декоративных культур.

12. Ведмедєва К.В. Результати вивчення колекції ліній соняшнику за ознакою забарвлення крайових квіток / К.В. Ведмедєва, Н.М. Кирпичева // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.22-27.- ISSN 2078-7316.
У статті представлені результати трирічного вивчення забарвлень крайових квіток соняшнику прямим скануванням у 40 лінії соняшнику. Встановлена стабільність прояви досліджуваної ознаки у всіх зразків. Виділено 5 лимонно-забарвлених, 3 світло-жовтих, 5 темно-жовтих, 3 помаранчевих, 1 антоціановий і 23 жовтих зразки. Виділено нові дві групи забарвлення з невстановленим успадкуванням: двокольорові квітки (більш темні біля основи) і темно-жовте забарвлення крайових квіток.

13. Кутіщева Н.М. Вплив батьківських компонентів на формування основних ознак у різнонаправлених гібридів соняшнику / Н.М. Кутіщева, Л.І. Шудря, С.І. Одинець, В.О. Середа, І.С. Цис // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.28-39.- ISSN 2078-7316.
Проведені дослідження дали можливість достовірно встановити у реципрокних гібридах ЗЛ 103А / ЗЛ 102Б и ЗЛ 102А / ЗЛ 103Б реципрокний ефект (±0,39 т/га). Розглянуто питання рівня гетерозису у простих відновлених гібридів при використанні однієї батьківської форми ЗЛ 678 В в різних комбінаціях схрещувань та при використанні стерильних ліній та їх аналогів у простих невідновлених гібридах, а також його прояв при використанні тих самих батьківських компонентів в трилінійних гібридах. Вивчено вплив висоти рослин материнських ліній на висоту різнонапровлених гібридів.

14. Григорчук Н.Ф. Новий сорт сої Дені / Н.Ф. Григорчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.41-45.- ISSN 2078-7316.
В ІОК створено новий сорт сої, придатний для використання у харчових цілях. Сорт сої Дені характеризується коротким вегетаційним періодом - 87 діб, урожайність в умовах Запорізької області складає 10-14 ц/га, трипсинінгібіторна активність - 19 мг/г білка, має високі смакові якості.

15. Журавель В.М. Перспективи створення сортів озимої гірчиці різних напрямів використання / В.М. Журавель, І.Б. Комарова, Г.І. Буділка // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.46-50.- ISSN 2078-7316.
Наведено результати досліджень з вивчення вихідного матеріалу озимої гірчиці за вмістом та якістю олії. Виділено 5 перспективних зразків з високою (48,0-49,7 %) олійністю. Встановлений негативний кореляційний зв'язок (r= 0,437) між вмістом жиру та ефірної олії у насінні. З’ясовано, що між вмістом в олії озимої гірчиці корисних для харчування людини олеїнової та лінолевої кислот існує прямий зв’язок. Із ліноленовою та еруковою кислотами вони характеризуються негативною залежністю.

16. Марченко Т.Ю. Селекція кукурудзи на покращення показників якості зерна в умовах достатнього зволоження / Т.Ю. Марченко, Ю.О. Лавриненко, Т.В. Глушко, О.А. Гож // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.51-58.- ISSN 2078-7316.
В статті висвітлені питання селекції кукурудзи на покращення показників якості в умовах зрошення. Поєднання високої білковості і олійності принципово можливо, але досягнення його пов'язане з великими складнощами. Все більш актуальним стає олійний напрямок в селекції зернової кукурудзи, при якому відбувається одночасно підвищення врожайності і тому не знижується збір білка з гектара. Але висока олійність корелює з подовженням вегетаційного періоду. Для відбору на підвищену олійність краще відбирати ті форми, у яких в несприятливі для накопичення олії роки вміст її мало змінюється. Відбір за потенційно високою олійністю краще проводити у вологі роки, коли більше проявляється її максимальне значення і на тлі підвищених доз фосфорних добрив.

17. Шевченко І.А. Концепція розробки адаптивних технологій і технологічних засобів у зональному землеробстві / І.А. Шевченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.6-12.- ISSN 2078-7316.
Робота присвячена методологічним основам функціональної схеми розробки рішення технологічних задач сільськогосподарського виробництва. Завдання вирішується на базі "агротехнічно-інформаційно-еколого-економічної" структури з гнучкою реалізацією технологічних систем. Був зроблений висновок, що технології і машини для сільськогосподарських робіт повинні бути адаптивними або перебудовувані під конкретні змішані умови експлуатації.

18. Біднина І.О. Ефективність удобрення льону олійного на темно-каштановому грунті півдня України / І.О. Біднина // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.60-64.- ISSN 2078-7316.
Наведено вплив застосування різних доз мінеральних добрив на продуктивність льону олійного при вирощуванні на півдні України. Доведена висока ефективність внесення розрахункової дози добрив за методом оптимальних параметрів, яка забезпечує одержання врожайності насіння на рівні 1,67 т/га, зборів волокна, олії та протеїну – відповідно 0,79 т/га, 0,66 та 0,37 т/га, умовно чистий прибуток при цьому складає 1701 грн./га, собівартість насіння – 781,4 грн./т, а енергетичний коефіцієнт – 1,84.

19. Блащук М.І. Вплив строків сівби та доз мінеральних добрив на продуктивність гірчиці білої / М.І. Блащук, Н.М. Тетерещенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.65-74.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені результати досліджень з вивчення впливу строків сівби та доз мінеральних добрив на продуктивність гірчиці білої сорту Талісман за умов нестійкого зволоження центрального Лісостепу України. Установлено, що тривалість вегетаційного періоду гірчиці білої залежить від гідрометеорологічних умов та агротехнічних прийомів (строк сівби, удобрення). Максимальної реалізації генетичної продуктивності культури (1,81 т/га) досягнуто за раннього строку сівби гірчиці та внесення добрив у дозі N45Р45К45. Проведення сівби гірчиці за ґрунтово-кліматичних умов регіону із затриманням на сім днів знижує урожайність на 15-22 %.

20. Булигін Д.О. Ефективність вирощування сої за різних умов зволоження та густоти стояння рослин на півдні України / Д.О. Булигін, О.С. Суздаль, Л.С. Мишукова, О.С. Влащук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.75-79.- ISSN 2078-7316.
Наведені результати досліджень режимів зрошення та густоти стояння рослин на продуктивність нових сортів сої Даная та Арата при вирощуванні на неполивних і зрошуваних землях південного регіону України. Максимальна урожайність – 3,68 т/га отримана у варіанті з підтриманням передпосівної вологості 0,5-м шару ґрунту на рівні 60-80-60 % НВ при вирощуванні сорту Арата густотою стояння рослин 500-600 тис/га. Визначена економічна ефективність вирощування сої при запропонованих елементах технології. Найбільшу економічну віддачу для новітніх сортів Арати та Данаї забезпечувало застосування режиму зрошення на рівні 60-80-60 % НВ при густоті стояння 500 тис.рослин/га. Прибуток склав 5600 та 4152 грн/га відповідно за сортами, рівень рентабельності у сорту Аратта - 91,1 %, Даная – 67,5 %.

21. Вахненко С.В. Ефективність застосування мінеральних добрив при вирощуванні рижію ярого в умовах степу України / С.В. Вахненко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.80-83.- ISSN 2078-7316.
В статті представлені результати трирічних досліджень ефективності різних доз мінеральних добрив та їх вплив на продуктивність рижію ярого сорту Степовий 1. Найбільша урожайність - 15,3 ц/га та вихід олії – 508 кг/га отримані при внесенні мінеральних добрив в дозі N30P90.

22. Коваленко А.М. Вплив обробітку грунту та доз азотних добрив на фітосанітарний стан посівів і урожайність ріпаку озимого / А.М. Коваленко, А.С. Малярчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.84-89.- ISSN 2078-7316.
Наведено результати трирічних експериментальних досліджень з вивчення впливу способів полицевого, безполицевого та диференційованого обробітку ґрунту, доз азотних добрив на забур’яненість посівів та продуктивність ріпаку озимого. Відмічено, що найменша (9,7 шт./м2) кількість бур’янів спостерігалася за оранки в системі різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту без внесення добрив. Найвищу (2,69-2,99 т/га) врожайність ріпаку озимого отримано при застосуванні різноглибинних систем полицевого і диференційованого обробітків з оранкою на 25-27 см або чизельним розпушуванням на 14-16 см на фоні одного глибокого щілювання.

23. Костюченко Н.І. Вплив сівозміни і сорту на мікробіологічні показники грунту агроценозів соняшнику в умовах південного степу України / Н.І. Костюченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.90-96.- ISSN 2078-7316.
У статті наведено результати вивчення впливу сівозміни і сорту на мікробіологічні показники ґрунту агроценозів соняшнику при вирощуванні на чорноземі звичайному вилугуваному і чорноземі південному в умовах південного Степу України. Встановлено зростання напруженості процесів мінералізації (коефіцієнт мінералізації 1,61) у ґрунті агрофітоценозу соняшнику сорту Чумак.

24. Поляков О.І. Формування продуктивності гібрида соняшнику каменяр в залежності від агроприйомів вирощування / О.І. Поляков, О.В. Нікітенко, С.В. Вахненко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 21. - C.97-104.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені основні результати трирічних досліджень з вивчення впливу застосування фізіологічно активних речовин на ріст, розвиток та урожайність соняшнику гібрида Каменяр при різних способах основного обробітку ґрунту. Найбільша врожайність гібрида соняшнику Каменяр - 2,69 т/га отримана по оранці з застосуванням фізіологічно активних речовин за схемою: внесення в ґрунт Агробак плюс (2,0 л/га) + обробка насіння Агробак плюс для насіння (400 мл/т) + 2 обробки по вегетації (2-4 та 6-8 пар листків) баковою сумішшю Агробак плюс (2,0 л/га) та Ростконцентрат (0,75 л/га).