Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Автори: Назва: Ключові слова: ua ru en

                                                                            Розробник: Алієв Е.Б., 2015



2016, №23


2015, №22


2014, №21


2014, №20


2013, №19


2013, №18


2012, №17


2011, №16


2010, №15


2009, №14


2008, №13


2007, №12


2006, №11


2005, №10


2004, №9


2003, №8


2002, №7


2001, №6


2000, №5


1999, №4


1998, №3


1997, №2


1994, №1

Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Фахове видання (сільськогосподарські науки)

Випуск 20, 2014

Зміст




1. Григорчук Н.Ф. Cтворення врожайних сортів сої з високою олійністю зерна та стійкістю до ураження збудниками хвороб / Н.Ф. Григорчук, Н.О. Шугурова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.101-106.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати досліджень зі створення, вивчення та оцінки стійкості ліній та сортів сої селекції ІОК НААН. За результатами конкурсного сортовипробування доведено ефективність селекції на високу врожайність, якість зерна та стійкість до ураження збудниками хвороб. Найбільш шкодочинними хворобами із грибних захворювань є аскохітоз (Ascochyta sojaecola Abramov) т а б іла г ниль ( Sclerotinia sclerotiorum). Нові сорти сої Галі, Дені, Рапсодія та Ранок перевищують за урожайністю на 7,7-5,3 ц/га стандартні сорти, при цьому характеризуються високими показниками якості зерна і стійкістю до збудників хвороб.

2. Журавель В.М. Використання морфологічних мутантів при створенні нових сортів гірчиці сизої / В.М. Журавель // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.107-111.- ISSN 2078-7316.
У статті приведені результати проведеного добору мутантних зразків гірчиці сизої, індукованих з генотипів НВ-0551, К-2982, НВ-1451 з відмінними морфологічними ознаками, покращеними показниками структури урожаю (збільшення урожайності на 0,1-0,4 т/га, маси тисячі насінин на 0,2-0,4 г), біохімічного складу олії, збільшений на 2,5-6,0% вміст олії та результати випробування 4 виділених зразків у порівнянні з стандартом.

3. Кобзєва Д.О. Схожість та якість насіння кунжуту різних років вирощування / Д.О. Кобзєва, В.О. Лях // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.112-117.- ISSN 2078-7316.
В статті проаналізовано характер змін ознак у 4 зразків кунжуту, що вирощувалися в умовах Степу України з 2006 по 2013 рік, таких як лабораторна схожість, маса 1000 насінин, довжина кореня проростку. Вирощування насінного матеріалу здійснювалося протягом контрастних за погодними умовами років. Було встановлено залежність між ознаками схожості і довжини коренів проростків, а також, що за 8 років зберігання насіннєвий матеріал суттєво не втрачає схожості. Ознака маса 1000 насінин виявилася значно залежною від погодних умов. Найкращі значення за всіма показниками продемонстрував зразок Кубанец 55, який може стати перспективним вихідним матеріалом для селекції.

4. Козечко В.І. Особливості осіннього розвитку рослин різних сортів пшениці озимої при вирощуванні після ріпаку ярого в умовах північного Степу України / В.І. Козечко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.118-126.- ISSN 2078-7316.
Наведено результати досліджень з вивчення особливостей росту та розвитку рослин різних сортів пшениці озимої в осінній період вегетації в умовах північного Степу України. Найвищі показники польової схожості рослин відмічали на варіантах досліду, де сівбу проводили 5 вересня (82-87 %), найнижчі – за сівби 5 жовтня (75-78 %). Відмічено накопичення посівами озимини більшої суми ефективних температур за осінній період вегетації, порівняно з середніми багаторічними значеннями. За сівби 5 вересня різниця становила 108,5°С, 15 вересня – 77,1°С, 25 вересня – 86,8°С, 5 жовтня – 59,7°С. Найвищі значення коефіцієнта кущення (3,8-4,9) та абсолютно-сухої маси 100 рослин (39,7-47,0 г) відмічено у пшениці озимої, яку висівали 5 вересня. Найнижчими дані показники були за сівби 5 жовтня і становили, залежно від норм висіву насіння 1,1-1,2 шт./рослину та 5,7-7,9 г відповідно. Більш інтенсивно кущилися та нагромаджували суху речовину рослини в посівах, де сівбу проводили нормою висіву 4 млн. схожих насінин/га. Збільшення норми висіву призводило до зменшення даних показників. Серед вивчаємих сортів найвищим коефіцієнтом кущення та масою 100 абсолютно-сухих рослин характеризувався сорт Селянка, рослини якого перевищували за значеннями даних показників сорти Золотоколоса та Подолянка.

5. Сорока А.І. Індукована генетична мінливість при дії етилметансульфонату на незрілі зародки і зріле насіння / А.І. Сорока // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.12-20.- ISSN 2078-7316.
Встановлено, що використання в якості об'єкта мутагенного впливу незрілих зародків призводить до появи в М2 високої частоти успадковуваних змін, яка становила 15,4% для лінії ЗЛ-809 і варіювала від 34,1 до 39,9% - для лінії ЗЛ-95. При цьому частота мутацій у разі використання незрілих зародків була значно вищою, ніж при використанні зрілого насіння, де спостерігали від 8,7 до 9,6% мутацій. При обробці зрілого насіння у кожної лінії виявляли значно менше типів мутацій ніж у випадку обробки мутагеном незрілих зародків.

6. Комарова І.Б. Селекційні досягнення щодо створення сортів і гібридів ріпака в Інституті олійних культур НААН / І.Б. Комарова, В.Г. Виновець, Є.В. Гайдаш, Г.Д. Лісняк,М.В. Іванов, Р.В. Сенік // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.127-135.- ISSN 2078-7316.
В результаті селекційної роботи в Інституті олійних культур створено 2 сорти ярого та 4 сорти озимого ріпака харчового напряму використання з підвищеною урожайністю та вмістом олії, які занесені до Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Проходить Державне сортовипробування перший вітчизняний гібрид озимого ріпака Параллакс створений науковцями Інституту на основі ЦЧС. Розроблені і отримані патенти на корисні моделі щодо лабораторних способів оцінки морозостійкості рослин.

7. Кутіщева Н.М. Досягнення з селекції соняшника в ІОК НААН / Н.М. Кутіщева, Л.І. Шудря, С.І. Одинець, В.О. Середа, І.С .Цис // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.136-149.- ISSN 2078-7316.
В статті наведена характеристика простих та трилінійних гібридів соняшника, які створені в процесі тривалої та кропіткої роботи селекціонерів лабораторії. Перші роботи з гетерозисної селекції в ІОК організував к .б.н. Р ябота О .М., з а й ого у частю б ули с творені г ібриди Зустріч, Запорізький 9, Запорізький 14, Запорізький 26, Запорізький 28, Запорізький 32. Потім естафету прийняв Литовченко Борис Кирилович, за його керівництва було створено ряд гібридів: Рябота, Регіон, Каменяр, Політ 2 та інші. Співробітники лабораторії і зараз плідно працюють, створюють нові гібриди соняшнику для вирощування в зонах Степу та Лісостепу України – Пріоритет, Купець. Спільно з селекціонерами Інститута рослинництва ім.. В.Я.Юр’єва НААН створені гібриди Гайчур, Хазар. З співробітниками Селекційно-генетичного інституту НЦНС результатом роботи є гібриди соняшнику Колорит та Планета, які проходять Державне випробування

8. Адамень Ф.Ф. Вплив ширини міжряддя та норми висіву на продуктивність та економічну ефективність вирощування сафлору красильного в умовах півдня України / Ф.Ф. Адамень, О.Л. Рудік, І.О. Прошина // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.151-157.- ISSN 2078-7316.
В статті приведені результати досліджень впливу ширини міжряддя та норми висіву на урожайність, показники якості насіння та ефективність сафлору красильного. Максимальна насіннєва продуктивність 1,5 т/га спостерігалась при посіві шириною міжряддя 15 см та нормою висіву 240 тис. схожого насіння на гектар. Зазначений комплекс забезпечує найбільший вміст жиру в насінні (32 %) та збір олії (4,83 ц/га). Максимальний вміст білку в сім’янках відмічено при висіві широкорядним способом з нормою 90 тис. шт./га. Найвищий чистий прибуток та рентабельність досягаються при суцільному способі посіву при загущенні 240 тис. шт./га.

9. Єрмаков А.С. Продуктивність сафлору в залежності від строків сівби та густоти стояння рослин / А.С. Єрмаков, О.І. Поляков // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.158-162.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені результати трирічних досліджень по вивченню впливу строку сівби та густоти стояння рослин на формування врожайності сафлору. Визначені показники елементів продуктивності сорту сафлору Живчик в двофакторному польовому досліді. Найбільша врожайність – 1,43 т/га отримана за умов більш ранньої сівби та густотою стояння рослин на період збирання врожаю 230 тис./га.

10. Куцегуб Г.О. Формування врожайності ріпака ярого в залежності від норми висіву та способу сівби / Г.О. Куцегуб, А.О. Рожков // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.163-169.- ISSN 2078-7316.
Розглядається формування врожайності ріпаку ярого залежно від способів сівби та норм висіву як чинників, здатних управляти продуктивністю і забезпечувати повноцінне розкриття генетично зумовленої продуктивності рослин. Проводиться аналіз проблеми по визначенню оптимального способу сівби з урахуванням норми висіву насіння. Встановлена ступінь зв’язків насіннєвої продуктивності посівів ріпака ярого з виживаністю рослин, структурними елементами врожайності, вмістом олії у насінні. На підставі статистичного аналізу з використанням рангового критерію Уоллєра-Дункана проаналізована ефективність досліджуваних градацій норми висіву і способів сівби.

11. Мамирко Ю.В. Возделывание льна масличного в севооборотах с различной ротацией на черноземе выщелоченном Западного Предкавказья / Ю.В. Мамирко, А.С. Бушнєв, С.П. Подлєсний // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.170-177.- ISSN 2078-7316.
В стаціонарному досліді ВНІІМК на чорноземі вилуженого Західного Передкавказзя при обробітку сортів льону олійного в сівозмінах з різною ротацією виявлено, що відзначається високий рівень продуктивності в 5- і 8- польних сівозмінах, і значне його зниження в короткоротаційних 3- і 4- польних сівозмінах. Обробіток льону олійного в 5- і 8-польних сівозмінах дозволить отримувати стабільні врожаї культури на рівні 1,63 т / га і збір олії понад 0,67 т/га.

12. Нікітенко О.В. Продуктивність сортів сої в беззмінних посівах в залежності від агроприйомів вирощування / О.В. Нікітенко, О.І. Поляков // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.178-182.- ISSN 2078-7316.
У статті представлені результати трирічних досліджень вирощування сортів сої різних груп стиглості в беззмінних посівах з обробкою страховими гербіцидами за різної норми висіву. Найбільша врожайність сорту Спринт – 1,14 т/га та сорту Маша – 1,22 т/га отримана за норми висіву – 400 тис. шт./га з застосуванням ґрунтового гербіциду Герб (2,5 л/га) та бакової суміші страхових гербіцидів Базагран (2,5 л/га) і Хармані (5 г/га).

13. Оккерт А.В. Ріст і розвиток льону олійного в залежності від застосування стимуляторів росту при вирощуванні його за різних способів основного обробітку грунту / А.В. Оккерт, О.І. Поляков, О.В. Нікітенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.183-188.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені основні результати трирічних досліджень по вивченню впливу застосування стимуляторів росту на показники елементів продуктивності та урожайність льону олійного сорту Водограй за різних способів основного обробітку ґрунту. Найбільшу врожайність льону олійного сорту Водограй – 1,45 т/га забезпечило вирощування його по оранці з застосуванням стимуляторів росту за схемою: внесення в ґрунт Агробак плюс (2,0 л/га) + обробка насіння Агробак плюс для насіння (400 мл/т) + обробка по вегетації (фаза «ялинки») баковою сумішшю Агробак плюс (2,0 л/га) та Ростконцентрат (0,75 л/га).

14. Ручка В.О. Формування продуктивності рослинами льону олійного в залежності від способів основного обробітку грунту в поєднанні з застосуванням фізіологічно-активних речовин / В.О. Ручка // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.189-197.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені результати трирічних досліджень впливу способів основного обробітку грунту з паралельним застосуванням фізіологічно-активних речовин (ФАР) на урожайність та ряд показників росту і розвитку льону олійного сорту Водограй. Оптимальним виявився варіант, де проводили оранку плугом ПЛН-3-35 на 22-25см в поєднанні з обробкою препаратом Агробак плюс, обробка насіння Агробак плюс для насіння, одна обробка по вегетації (фаза ялинки) баковою сумішшю Агробак плюс та Ростконцентрат. Урожайність насіння льону у вищезазначеному варіанті була в середньому за три роки 1,45 т/га.

15. Ткаліч Ю.І. Продуктивність та економічна оцінка вирощування соняшнику при використанні різних обробітків грунту і гербіцидів / Ю.І. Ткаліч // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.198-203.- ISSN 2078-7316.
У статті висвітлені елементи вирощування соняшнику на фоні різних основних обробітках ґрунту з використанням гербіцидів і їх бакових сумішок для контролювання бур’янів. Встановлена перевага оранки над мілким обробітком та «нульовим», найвищу врожайність насіння (2,72 т/га) одержали на фоні оранки, при обробітку плоскорізом вона становила 2,32 т/га, мілкий обробіток – 2,06 т/га, а за прямої сівби – 1,70 т/га. Максимальний рівень рентабельності (216,4 %) був на оранці з використанням гербіциду харнес.

16. Тоцький В.М. Вплив системи удобрення та основного обробітку грунту на формування продуктивності соняшнику / В.М. Тоцький // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.204-209.- ISSN 2078-7316.
Наведені результати трирічних досліджень з вивчення впливу системи удобрення та основного обробітку ґрунту на формування продуктивності гібридів соняшнику Політ, Регіон, Каменяр в умовах лівобережного Лісостепу України. Відображена залежність біометричних та продуктивних показників від застосування мінеральних добрив, побічної продукції попередника на фоні різних способів основного обробітку ґрунту. Встановлено, що найбільшу врожайність гібридів одержано за внесення мінеральних добрив дозою N40Р60 на фоні полицевого обробітку ґрунту, відповідно 2,78 т/га, 3,14 т/га і 3,40 т/га.

17. Аксьонов І.В. Використання білкових спектрів в процесі добору і створення вихідного матеріалу соняшнику / І.В. Аксьонов // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.21-32.- ISSN 2078-7316.
В результаті досліджень проведена ідентифікація на молекулярному рівні локусів соняшнику HEL1, HEL2, HEL3, HEL4, HEL5, HEL6, HEL7, HEL9. Встановлено їх алельні варіанти. За локалізацією на электрофореграмі та молекулярній масі білкових маркерів встановлено та идентифіковано 12-ть білкових компонентів электрофоретичних спектрів запасних білків насіння соняшнику. Встановлено кодоминантний характер успадкування компонентів білкових спектрів в гибридних комбінаціях. Показано характер розчеплення за присутністю-відсутністю компонентів по локусах HEL5, HEL6 в F2 у співвідношенні 3:1, 1:2:1. Методом добору за білковими спектрами створено: колекція 100 самозапилених зразків, 12-ть батьківських ліній соняшнику; підвищена генетична чистота батьківської лінії ЗЛ95А.

18. Щербаков В.Я. Продуктивність гібридів соняшника залежно від комбінацій внесення гербіцидів / В.Я. Щербаков, Д.А. Грицев // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.210-217.- ISSN 2078-7316.
Показано, що тип гібриду у комбінації з гербіцидами обумовлюють різний рівень і характер забур’яненості (від 5,6 шт/м2 до 25,0 шт/м2 у фазі 6 – пар справжніх листочків). В свою чергу ступінь забур’яненості обумовлює формування листової поверхні і чистої продуктивності фотосинтезу, яка коливається від 6,1 г/м2 за добу на варіанті гібрид Neoma та г ербіцид Є вролайтінг д о 5 ,1 г/м2 за д обу н а гібриді NS-Sumo-2017 без гербіциду. Найкращий результат в досліді показав гібрид Neoma в поєднанні із гербіцидом Євролайтінг, який на 0,38 т/га перевищував Одеський 249 та Пантера, 0,43 т/га - NS-Sumo-2017 та Грізний Експерт і Сюжет та Рейтар на 0,49 т/га.

19. Гриценко В.Т. Результати попередніх випробувань установки для виготовлення паливних брикетів / В.Т. Гриценко, О.М. Пацула, В.Л. Кутіщев, Є.С. Міхно // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.219-223.- ISSN 2078-7316.
Коротко висвітлено технологію отримання твердого біопалива з рослинної сировини. За результатами попередніх випробувань підтверджена ефективність використання установки для виготовлення паливних брикетів з лушпинної фракції макух насіння олійних культур. Питома теплота згорання брикетів складає 19929-20590 кДж/кг, питома вага – 1052-1102 кг/м?.

20. Шевченко І.А. Експериментальні дослідження ярусного глибокорозпушувача для зрошуваних ґрунтів / І.А. Шевченко, Ю.М. Лабатюк, Е.Б. Алієв // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.224-229.- ISSN 2078-7316.
В результаті проведених експериментальних досліджень підтверджена теоретична модель процесу деблокованого деформування масиву оброблюваного ґрунту і отримана математична модель, яка показує залежність показника якості розпушування ґрунту і тягового опору робочих органів від геометричних параметрів розташування робочих органів на рамі знаряддя. Експериментально встановлені раціональні геометричних параметри розташування робочих органів глибокорозпушувача на рамі знаряддя: міжстійкова відстань між робочими органами першого і другого ряду (по ширині) 0,49-0,50 м, глибина обробітку ґрунту робочими органами другого ряду 0,24-0,25 м, розташування робочих органів першого ряду відносно другого по довжині машини 0,19-0,20 м, розташування робочих органів третього ряду відносно другого по довжині машини 0,37-0,38 м.

21. Гайдаш Є.В. Розвиток правової бази охорони сортів рослин в Україні / Є.В. Гайдаш // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.231-238.- ISSN 2078-7316.
Показано становлення вітчизняної охорони прав селекціонерів на сорти рослин. Порівняні різні охоронні документи на сорти рослин, а саме – «Авторське свідоцтво», «Свідоцтво про державну реєстрацію», «Патент» та «Свідоцтво про авторство». Вивчені їх особливості. Найдені відмінності прав авторів сортів рослин та їх роботодавців.

22. Аксьонов І.В. Можливості створення вихідного матеріалу соняшнику за електрофоретичними спектрами запасних білків насіння / І.В. Аксьонов, Л.Ю. Міщенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.33-41.- ISSN 2078-7316.
Дослідженнями вивчено та встановлено електрофоретичні спектри запасних білків насіння соняшнику HEL1, HEL2, HEL3, HEL4, HEL5, HEL6, HEL7, HEL9. Алельні варианти геліантинінкодуючих локусів HEL1, HEL4, HEL6, наявність-відсутність компонентів локусів HEL5, HEL7, HEL9 дозволяє виконати на молекулярному рівні індивідуальні добори рослин, розширити генетичне різноманіття, створити новий вихідний матеріал. Встановлені серії алельних варіантів електрофоретичних спектрів запасних білків семян є основою запису за білковими формулами ідентифікованих зразків, ліній, гібридів соняшнику.

23. Ведмедєва К.В. Генетичні ресурси в Інституті олійних культур / К.В. Ведмедєва, В.В. Толмачов // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.42-47.- ISSN 2078-7316.
За 23 роки існування лабораторії генетичних ресурсів створено колекція олійних культур Інституту олійних культур у кількості 1724 зразків, зареєстровано у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України 6 колекцій олійних культур та 36 зразків олійних культур, 3 сорти соняшнику, 9 гібридів соняшнику та 3 сорти сафлору, створено базу даних за зразками соняшнику, створено, запатентовано та опубліковано теоретичний наробок з методики селекції сафлору та генетики та роботи з колекціями соняшнику.

24. Левчук Г.М. Лектини льону олійного як фактории адаптації до температурного стресу / Г.М. Левчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.48-55.- ISSN 2078-7316.
На шести генотипах льону олійного був встановлений рівень їх стійкості до підвищеної та зниженої температур за допомогою комплексу критеріїв, які включали в себе морфологічний, фізіологічний та біохімічні показники стійкості. За цими показниками усі досліджені генотипи було розділено на 4 групи за рівнем стійкості: стійкі до гіпертермії, стійкі до гіпотермії, нестійкі до обох факторів та стійкі до обох факторів. Було з’ясовано, що характеристики лектинів різної клітинної локалізації змінюються, причому ці зміни залежать від типу стресу та спостерігаються тільки у стійких рослин. На основі цього зроблене припущення, що лектини можуть виступати факторами адаптації до екстремальних температур.

25. Журавель В.М. Мутантна селекція гірчиці сизої та білої / В.М. Журавель, В.О. Лях // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.56-61.- ISSN 2078-7316.
У статті розкриті можливості одержання різноманітних за зміненим морфотипом зразків гірчиці сизої та білої за допомогою хімічного мутагенезу. Представлені результати досліджень мутантних зразків та характеристика сортів нового покоління Ретро, Діжонка, Запоріжанка, Пріма з відмінними морфологічними ознаками.

26. Лях В.О. Теоретичні основи створення сортів льону олійного запорізької селекції / В.О. Лях // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.62-71.- ISSN 2078-7316.
У статті представлена методологічна основа створення сортів льону олійного запорізької селекції. Продемонстровано ефективність методів пилкової селекції, індукованого мутагенезу, а також культури пиляків in vitro в створенні вихідного матеріалу. Показана можливість використання електрофорезу запасних білків насіння для оцінки генотипів. Наведено дані генетичного аналізу таких кількісних ознак габітусу як висота рослини, кількість бічних стебел і пагонів. Описано перспективи розширення теоретичних основ селекції даної культури. Ключові слова: льон олійний, пилкова селекція, індукований мутагенез, генетика габітусу, електрофорез запасних білків насіння, культура пиляків in vitro.

27. Лях В.О. Пилковий добір як спосіб інтенсифікації селекції олійних культур / В.О. Лях, А.І.Сорока // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.72-80.- ISSN 2078-7316.
Представлені результати досліджень з розробки методів мікрогаметофітного добору у олійних культур. Показано, що прогрівання пилку, взятого у гібридної рослини, збільшує посухостійкість спорофітних популяцій F2 у л ьону о лійного, а у соняшнику – жаростійкість нащадків, що утворюються. Витримування гетерогенної популяції пилку при зниженій температурі, також як і проростання п илку і р іст п илкових т рубок в у мовах з ниженої температури, сприяють насиченню популяцій спорофітів холодостійкими генотипами ярого ріпака. Виявлено ефективність технології з добору на мікрогаметофітному рівні стійких до фузаріозу генотипів рицини. Розроблені методи дозволяють прискорювати процес створення селекційного матеріалу олійних культур, стійкого до абіотичних і біотичних факторів середовища.

28. Махно Ю.О. Визначення поліморфізму компонентного складу запасних білків гібридного насіння льону олійного / Ю.О. Махно // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.81-84.- ISSN 2078-7316.
Визначено певні відмінності за компонентним складом в спектрах гібридних насінин першого покоління на відміну від електрофоретичних спектрів батьківських форм. Встановлено домінування материнської форми в спектрах запасного білка гібридів першого покоління у комбінаціях Айсберг?20034 за I, II, III, IV зонами та комбінації 20034?Айсберг за I, Iа, II, III, IV V білковими зонами. Зазначено, що білковий компонент IIа зони материнської форми зразка 20034 гібридом не успадковується.

29. Виновець В.Г. Селекційна оцінка сортозразків жовтонасіннєвого ярого ріпака / В.Г. Виновець, Г.Д. Лісняк, М.В. Іванов // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.86-91.- ISSN 2078-7316.
Представлена комплексна селекційна оцінка вихідного матеріалу жовтонасіннєвого ярого ріпака в порівнянні із сизонасіннєвим з метою виявлення специфіки прояву найбільш перспективних за рядом найважливіших господарсько-цінних ознак. У розсаднику 1-го року вивчення виділено 5 номерів з високою урожайністю та 2 номери, кращі за вмістом олії. У розсаднику 2-го року в ивчення в иділено 5 номерів з вмістом олії на рівні 50% та високою якістю шроту. У конкурсному випробуванні відібрано 2 найбільш перспективних сортозразків для створення сортів типу «000».

30. Григорчук Н.Ф. Досягнення з селекції сої в Інституті олійних культур НААН / Н.Ф. Григорчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2014. - Випуск 20. - C.92-100.- ISSN 2078-7316.
У статті підводяться підсумки творчої діяльності у виведенні нових сортів сої в Інституті олійних культур в останні роки. Показано, що основними напрями селекції сої в зоні Півдня Степу України є створення сортів сої різного напряму – скоростиглих з тривалістю вегетаційного періоду до 90 діб, сортів придатних до харчового використання та з підвищеним вмістом олії у насінні. Подано короткі описи важливих агрономічних характеристик нових сортів сої (Сонячна, Спринт, Галі, Дені, Шарм та ін.), вирощених в ІМК, які включені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для вирощування в Україні.