Автори: Назва: Ключові слова: ua ru en

                                                                            Розробник: Алієв Е.Б., 2015



2016, №23


2015, №22


2014, №21


2014, №20


2013, №19


2013, №18


2012, №17


2011, №16


2010, №15


2009, №14


2008, №13


2007, №12


2006, №11


2005, №10


2004, №9


2003, №8


2002, №7


2001, №6


2000, №5


1999, №4


1998, №3


1997, №2


1994, №1

Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН
Фахове видання (сільськогосподарські науки)

Випуск 18, 2013

Зміст




1. Макуха О.В. Вплив температурного режиму на динаміку розвитку фенхелю звичайного в посушливих умовах півдня України / О.В. Макуха, М.І. Федорчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.106-112.- ISSN 2078-7316.
У статті висвітлені особливості росту та розвитку рослин фенхелю звичайного в посушливих умовах Херсонської області. Представлені календарні дати та морфологічні зміни в основні фази розвитку фенхелю, визначена тривалість міжфазних, вегетаційного та технологічного періодів вирощування, розраховані суми активних та ефективних температур, необхідних для проходження окремих фаз та повного циклу розвитку фенхелю.

2. Левчук Г.М. Внесок біохімічних маркерів стійкості у процес адаптації проростків льону олійного до абіотичних стресів / Г.М. Левчук // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.11-18.- ISSN 2078-7316.
На проростках двох генотипів льону олійного була досліджена динаміка накопичення проліну та моносахаридів у процесі їх адаптації до абіотичних стресових факторів. Встановлено, що динаміка накопичення цих речовин у генотипів з різним рівнем стійкості неоднакова: у нестійкого генотипу більш активно накопичується пролін і зовсім не накопичуються моносахариди, а у стійкого генотипу накопичуються обидві протекторні речовини - максимум накопичення проліну спостерігається через 6 та 24 години адаптації, а моносахаридів – через 12 та 24 години. Тому нами було запропоновано використовувати вільний пролін та моносахариди у якості маркерів стійкості до абіотичних стресових факторів проростків льону олійного через 24 години адаптації.

3. Махова Т.В. Вплив агроприйомів вирощування на елементи продуктивності та врожайність льону олійного сорту ківіка / Т.В. Махова, О.І. Поляков // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.113-117.- ISSN 2078-7316.
В статті наведені результати трирічних досліджень впливу строків та способів сівби, норм висіву і проведення боронування в фазу "ялинки" на рівень врожайності льону олійного харчового напрямку сорту Ківіка. Найбільша урожайність – 1,24 т/га отримана при пізньому строкові сівби з нормою висіву 4,5 млн.шт./га. Найбільшу врожайність (1,20 т/га) при рядковому способі сівби забезпечила норма висіву 5,0 млн. шт./га, а при перехресному (1,29 т/га) норма висіву 6,0 млн. шт./га із застосуванням боронування у фазу "ялинки".

4. Оккерт А.В. Вплив норм висіву на формування продуктивності льону олійного сорту водограй / А.В. Оккерт // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.118-121.- ISSN 2078-7316.
Проаналізовано взаємозв’язок між нормою висіву насіння та продуктивністю льону олійного сорту Водограй. Встановлено, що за результатами дворічних досліджень найбільша врожайність – 1,17 т/га отримана за сівби з нормою висіву 5,0 млн. шт. схожих насінин на гектар.

5. Ягло М.М. Схожість насіння різних типів забарвлення у льону олійного / М.М. Ягло // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.122-127.- ISSN 2078-7316.
Вивчали зв'язок між лабораторною і польовою схожістю у зразків льону олійного з різними типами забарвлення насіння. Встановлено, що при високій (95-100%) лабораторній схожості насіння деякі жовтонасіннєві зразки характеризуються різко зниженою (до 33-37%) польовою схожістю в порівнянні з коричневонасіннєвими генотипами, тоді як інші не відрізняються від них за цим показником. Найменшою польовою схожістю володіють зразки з зеленим забарвленням насіння.

6. Сорока А.І. Мутаційна мінливість у соняшника під впливом мутагену на незрілі зародки / А.І. Сорока // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.19-24.- ISSN 2078-7316.
Показано, що обробка незрілих зародків різного віку двох ліній соняшника Helianthus annuus L. хімічним мутагеном етилметансульфонатом ефективна для індукування широкого спектру і високої частоти спадкових змін. Найбільша частота мутацій в поколінні М2 склала 39,9%. Також встановлено, що спектр мутацій у варіантах з різним віком незрілих зародків істотно розрізнявся.

7. Буренко К.С. Параметри крупноплідного соняшника у випробуваннях гібридів 2011-2012 рр / К.С. Буренко, К.В. Ведмедева // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.26-30.- ISSN 2078-7316.
У статті представлені дворічні результати випробування гібридів соняшнику за параметрами крупноплідності: лінійними розмірами і масі 1000 насінин. Дослідження показали, що посуха 2012 виявилася критичною для закономірного прояву досліджуваних параметрів. За результатами дворічних досліджень виділена гібридна комбінація КП11А х L-3408, як найбільш стабільно великоплідна.

8. Гуринович С.Й. Генетичні ресурси хрестоцвітих культур України / С.Й. Гуринович, В.В. Рожкован, Г.Й. Обух, С.І. Мойсей // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.31-37.- ISSN 2078-7316.
В колекції зібрано та вивчено 884 зразка з 32 країн світу, в яку входять ріпак, суріпиця, гірчиця, перко, тифон, рижій, ерука посівна. Виділено 3 ультра ранньостиглі та 3 ранньостиглих зразки ріпаку озимого, які можна використовувати для селекції скоростиглих сортів с комплексом господарськоцінних ознак.

9. Леус Т.В. Формування генетичної колекції сафлора красильного / Т.В. Леус, К.В. Ведмедева // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.38-42.- ISSN 2078-7316.
Сформована колекція сафлору красильного, що включає 25 зразків, які походять з чотирьох країн світу. В колекцію включені зразки з різними морфологічними та господарсько-цінними ознаками, дано їх опис згідно методиці UPOV TG/134/3. Виділено зразки з цінними сільськогосподарськими показниками: високою масою 1000 насінин, компактним розташуванням гілок, великою кількістю кошиків.

10. Адамень Ф.Ф. Агротехничні прийоми вирощування сафлору красильного в незрошуваних умовах півдня України / Ф.Ф. Адамень, О.Л. Рудік, В.Г. Найдьонов, І.О. Прошина // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.44-50.- ISSN 2078-7316.
В статті приведені результати досліджень впливу строку посіву, ширини міжряддя та норми висіву на урожайність сафлору красильного. Максимальна насіннєва продуктивність спостерігалась на ранньому посіві із шириною міжряддя 15 см та нормою висіву 240 тис. схожого насіння на гектар на рівні 1,5 т/га. Збільшення ширини міжряддя супроводжується зменшенням урожайності культури. Простежується збільшення урожайності сафлору при зміні норми висіву культури до 240 тис. шт./га не залежно від способу та строку посіву.

11. Андрейченко О.Г. Вплив формування фотосинтетичної поверхні листкового апарата на продуктивність рослин ячменю ярого в умовах північного степу України / О.Г. Андрейченко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.51-57.- ISSN 2078-7316.
Встановлено, що від попередника та норми висіву залежить формування фотосинтетичної поверхні ячменю ярого. Норма висіву 4,5 та 5,0 млн. сх. зерен на 1 га по попереднику соя та 5,5 млн. по озимій пшениці забезпечує збільшення площі листкової поверхні. Разом з тим вищу урожайність ячменю ярого отримано при сівбі з нормою висіву 5,0 млн. сх. зерен на 1 га по сої, 6,0 млн. – по соняшнику та 5,5 млн. – по озимій пшениці.

12. Гирка А.Д. Морфобіологічні особливості формування продуктивності вівса після різних попередників / А.Д. Гирка, І.О. Кулик // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.58-63.- ISSN 2078-7316.
Наведено результати досліджень з вивчення закономірностей росту, розвитку та реалізації генетичного потенціалу продуктивності вівса після різних попередників. Встановлено, що найбільший рівень врожайності забезпечили посіви розміщені після попередника озима пшениця – 3,23 т/га, що на 17,3 % перевищує продуктивність вівса після попередника соняшник.

13. Комарова І.Б. Розширення генетичного різноманіття ярого рижію з використанням хімічного мутагенезу / І.Б. Комарова // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.6-10.- ISSN 2078-7316.
Наведено результати досліджень з вивчення ефективності використання хімічного мутагенезу для створення нового вихідного матеріалу для селекції рижію ярого. З генотипу K 4153 виділені зразки за господарськоцінними ознаками, а також такі, що відрізняються від контролю за морфологією. Відібраний мутантний зразок з відмінною ознакою – зміною контуру листка, на його основі створено новий сорт рижію ярого Зевс.

14. Гирка А.Д. Особливості росту, розвитку та формування продуктивності пшениці ярої під впливом агротехнічних прийомів вирощування / А.Д. Гирка, О.В. Ільєнко, Т.О. Перекіпська // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.64-71.- ISSN 2078-7316.
Досліджено вплив строку сівби, глибини заробки насіння та фону мінерального живлення на показники польової схожості, глибини залягання вузла кущіння, утворення вузлових корінців, пагонів кущіння та інші морфологічні показники. Встановлено, що врожайність зерна пшениці ярої сорту Харківська 27 за раннього строку сівби на глибину загорання насіння 5–6 см та покращеного поживного режиму ґрунту збільшується на 14,4%, а сорту Харківська 30 – на 8,4% в порівнянні з оптимальним строком сівби.

15. Гутянський Р.А. Ефективність поєднання трьох післясходових гербіцидів у посівах сої / Р.А. Гутянський // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.72-78.- ISSN 2078-7316.
Наведена ефективність бакових сумішей гербіцидів Базагран, Хармоні 75 і Фюзілад форте 150 ЕС в посівах сої. Відображено забур’яненість, морфологічні ознаки рослин та елементи структури врожаю, кількісні та якісні показники врожайності сої за дії цих гербіцидів. Встановлено, що в умовах складного типу забур’яненості посіву сої надійний захист від бур’янів у післясходовий період забезпечує бакова суміш Базаграну (1,25 л/га) і Хармоні 75 (3,5 г/га) з грамініцидом Фюзілад форте 150 ЕС (0,8 л/га).

16. Єрмаков А.С. Продуктивність сафлору в залежності від агротехнічних прийомів догляду за посівами / А.С. Єрмаков, О.І. Поляков // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.79-84.- ISSN 2078-7316.
У статті наведені результати дворічних досліджень впливу агротехнічних прийомів догляду за посівами на формування врожайності у сафлору. Визначені показники елементів продуктивності в порівняльній характеристиці сортів Живчик та Сонячний. Найбільша врожайність сортів: Живчик – 1,52 т/га, Сонячний – 1,53 т/га отримана у варіантах з внесенням ґрунтового гербіциду харнес.

17. Іщенко В.А. Елементи технології – резерв підвищення урожайності гороху в степу / В.А. Іщенко // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.85-92.- ISSN 2078-7316.
Визначено ефективність інокуляції насіння гороху вусатого морфотипу азотфіксуючим препаратом окремо і при використанні рістрегулюючих речовин та мікродобрив за різних норм висіву. В умовах північного Степу вищу урожайність сорту Царевич 3,55 т/га отримано за сівби нормою 1,4 млн. сх. зерен на 1 га, обробці насіння біопрепаратом ризогумін і регулятором росту Емістим С та обприскування посівів мікродобривом Реаком-Р-боби.

18. Козелець Г.М. Застосування гербіцидів для контролювання забур’яненості в посівах коріандру / Г.М. Козелець // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.93-98.- ISSN 2078-7316.
Встановлено ефективність застосування гербіцидів для контролювання забур’яненості в посівах коріандру. В умовах північного Степу за підзимового строку сівби застосування суміші гербіцидів Гезагард (2 л/га) + Зенкор (0,5 кг/га) забезпечувало вищий умовно-чистий прибуток 8773 грн/га та окупність витрат 2,8 грн/грн, тоді як за ранньовесняного вищі вони були (5765 грн/га та 2,1 грн/грн. відповідно) при внесенні Гезагарду (4 л/га).

19. Лазер П.Н. Елементи адаптивної технології вирощування льону олійного в зоні південного степу України / П.Н. Лазер, О.Л. Рудік // Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН - Запоріжжя, 2013. - Випуск 18. - C.99-105.- ISSN 2078-7316.
Представлені дослідження впливу фону мінерального живлення, ширини міжряддя та норми висіву на урожайність льону олійного при різному вологозабезпеченні. Без зрошення найбільшу урожайність 16,3 ц/га забезпечує внесення N90P60K60 посів із міжряддям 15 см нормою 6 млн. шт./га, а на зрошенні при нормі висіву 7 млн. шт/га – 21,4 ц/га. Для отримання насіння харчового призначення доцільний посів на 45 см нормою висіву 5 млн. шт/га, що забезпечує урожайність на зрошенні 19,1 ц/га а без зрошення 13,9 ц/га.